Брати

• Вік: 18+
• Тривалість: 2 год 30 хв

за мотивами Лукіно Вісконті 18+ Жанр драма Тривалість 2 год. 30 хв. Режисер-постановник – Олександр Кобзар Сценографія та костюми – Сашко Білозуб Композитор – Олександр Кохановський Пластичне рішення – Ольга Голдис Звукорежисерське рішення – Алла Муравська Художник зі світла – Ігор Головачов Помічниці режисера – Ольга Власова, Єлизавета Посполітак Суфлерка – Лілія Пась Розробка макета – Андрій Фішер Переклад з італійської Олени Славінської Дійові особи та виконавці: Вінченцо – В'ячеслав Ніколенко, Олексій Поліщук Сімоне – Альберт Малик, Кирило Парастаєв Рокко – Олександр Греков, Павло Текучев Чіро – Захар Кермощук, Олег Худик Лука – Ольга Гришина, Мирослава Літвинська Розарія – Ніна Ніжерадзе, Олена Стефанська Джинетта – Дар'я Хвостенко, Наталія Шевченко Надя – Анастасія Митражик, Ангеліна Текучева Моріні – Віталій Овчаров Белла – Ірина Новак Батіста – Петро Сова Інший – Михайло Ганєв Друзі Сімоне – Захар Кермощук, Оскар Костюченко, Олександр Крючков, Нікіта Снісаренко, Олег Худик, Анастасія Шестопал Після смерті чоловіка немолода, але ще нівроку енергійна та вольова вдова вирішує покинути рідне село й перебратися з чотирма синами до Мілана. Це свідомий вчинок, а не авантюра: у найпотужнішому місті італійської Ломбардії вже два роки живе її первісток – Вінченцо. Розарія – так звуть жінку – свято вірить, що сім’ю можна пересадити із села до міста, наче кущ троянд. Однак виявляється, що у селі й місті різний ґрунт. І там, де мати та її сини Сімоне, Рокко, Чіно та Лука сподівалися знайти родючий ґрунт, – давно асфальт та камінь. Авжеж, місто не знає сентиментів. Воно дражнить спокусами, але насправді байдуже й підступне. Воно вимагає покори, змушує пристосовуватися до себе, самостійно шукати відповіді на виклики. А ще воно фатально роз’єднує. Розарія, яка гадала, що разом п’ятеро братів перетворяться на кулак (до речі, двоє з них мають неабиякі успіхи на боксерському рингу) і спільно відвойовуватимуть собі місце у чужому просторі, розчарована. Реальність вщент розбиває її ілюзію. Один із братів приковує себе до конвеєра автогіганта і до молодої дружини; другий починає заробляти кулачними боями, поступово зісковзуючи у кримінальний світ; третій, так і не знайшовши собі гідного заняття, зрештою, записується в армію... Вистава "Брати" Олександра Кобзаря створена за мотивами сценарію фільму Лукіно Вісконті "Рокко та його брати", проте історія ця приховує не один, можна сказати, архетиповий сюжет. Розарія, що ревнує синів до кожної сторонньої жінки і не схвалює спортивних захоплень братів, навіть у страшному сні не могла уявити, що її діти нещадно лупцюватимуть одне одного не на боксерському турнірі, а мало не в рідній хаті, виборюючи право володіти чарівною кокетливою… хвойдою. І ця жорстока суперечка матиме, зрештою, трагічну розв’язку. Однак в історії про любовну жагу і несамовиту пристрасть, що остаточно розриває послаблені містом родинні зв’язки, є й несподіваний, мало не парадоксальний сенс.