Доктор Серафікус

Феноменологічне дослідження тілесної деконструкції індивіда¹ з алекситимією² та гінофобією³ в контексті урбанізованого часопростору та інтенсифікованих когнітивних процесів⁴, репрезентоване засобами формалістичної сценічної мови під акомпанемент живого джазу⁵ із застосуванням ефекту к’яроскуро6 й абстрактних світлових композицій⁷, протягом невизначеного хронометражу⁸ ¹ Мета вистави полягає в зануренні у світ головного героя – Доктора Серафікуса (для широкого загалу – Василя Хрисанфовича Комахи), який затято заперечує ідею тілесного кохання, має прикметну ² психологічну особливість, пов’язану з труднощами у фіксуванні й осмисленні своїх емоцій і почуттів інших людей, а також ³ боїться модерних жінок. Це зумовлено його винятковою серафічністю – відірваністю від приземлених почуттів і пориваннями до високих ідеалів. Він геніальний холодний раціоналіст, який ладен пояснити усе на світі, але не може самостійно заварити чаю без породження чергової екзистенційної кризи. Важко зрозуміти, докто