Граничність Людини

ГРАНИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ Моновистава П’єса Жана Кокто «Людський голос» (фр. La Voix humaine, 1930) – це визнаний шедевр світової монодрами, який став справжнім викликом для втілення. Зазвичай, вистава «Людський голос» – це пронизлива сповідь жінки, чиє життя розбивається об тишу на іншому кінці телефонного дроту. У центрі сюжету – її остання розмова з колишнім коханим, який напередодні власного весілля з іншою намагається назавжди розірвати зв'язок. Молодий режисер випускник Київської муніципальної академії естради та цирку Артем Брижанов намагається переосмислити творіння Ж. Кокто. Якщо класична версія це гра про загибель від любові, то концепція Брижанова – про анатомію залежності та боротьбу з нею. Режисер у своєму прочитанні відмовляється від романтизації страждань. Перехід від класичного «згасання» до фіналу, де жінка долає залежність, докорінно змінює сенс п’єси. Сучасний підхід молодого режисера перетворює історію «хроніки самогубства» на історію визволення. Головну роль грає молода т