Музика для Короля (Музичний салон НФУ)

Музика для Короля Юрій Шутко флейта Анастасія Скрябіна фортепіано «Музика для короля» — це вечір старовинної музики у камерній акустиці Музичного салону Національної філармонії України в самому серці Києва. Формат концерту тут працює на емоцію: приглушене світло, тиха урочистість простору, близькість виконавців і звук, який не розчиняється в залі, а ніби дихає поруч із вами. Й. С. Бах – Соната для флейти та клавіру, BWV 1030 I. Andante II. Largo e dolce III. Presto Г. Ф. Гендель – Соната для флейти та клавіру, HWV 362 I. Grave II. Allegro III. Adagio VI. Allegro appassionato Дж. Б. Платті – Соната для флейти та клавіру, ор. 3 № 3 I. Allegro non tanto II. Largetto III. Deciso VI. Vivace quasi presto А. Вівальді – Соната для флейти та клавіру, RV 58 I. Vivace II. Alla breve III. Largo VI. Allegro ma non presto «Музика для Короля» — це вершинні, як в технічному, так і в інтелектуальному плані сонати для флейти і клавіра великих композиторів епохи бароко, які виконував Фрідріх Великий у музичному салоні свого замку. Відтак кожен слухач подумки перенесеться в минуле, побуває у вишуканих інтер'єрах палацу Сан-Сусі в Потсдамі і уявить, як разом з придворними слухає неперевершене виконання прусського короля, якому акомпанує капельмейстер його знаменитої капели – Карл Філіпп Емануель Бах. Фрідріх II — король Пруссії з 1740 року, представник династії Гогенцоллернів, один із найвідоміших діячів німецької історії та яскравий представник доби “освіченого абсолютизму”. Він підтримував науки й мистецтва, листувався з інтелектуалами свого часу, захоплювався філософією, архітектурою, літературою та музикою. Великий французький філософ Жан Лерон Д’Аламбер називав його лідером і патроном для вчених і мислителів Європи — ще до того, як Фрідріх став королем. Але найцікавіше — його музична сторона. Фрідріх був віртуозним флейтистом і грав так багато, що це стало частиною його щоденного розкладу: в юності він міг займатися по кілька разів на день, а згодом не полишав практики навіть у найнапруженіші періоди правління. Свою флейту він ніжно називав італійською — «Принцеса». Король не лише виконував музику, а й компонував: йому приписують 25 сонат і 6 концертів для флейти, кілька симфоній та марші. І ці твори лише часточка з його музичної спадщини, яку вдалося віднайти. Його двір узагалі був справжнім музичним центром: там працювали Й. Й. Кванц, К. Ф. Е. Бах, Крістоф Шаффрат, брати Грауни, Франтішек Бенда та інші великі майстри. Один із найкрасивіших фактів цієї історії — зустріч Фрідріха з Йоганном Себастіаном Бахом у 1747 році в Потсдамі. Саме тоді з’явився знаменитий цикл Баха «Музичний дарунок» — твори, написані на тему, запропоновану королем. Це рідкісний випадок, коли політика, інтелект і музика сходяться в одній точці так природно, ніби так і має бути. Концерт поєднує музику й оригінальну музикознавчу розповідь.