МАРІЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКА. ЗАРУЧЕНА ЗІ СЦЕНОЮ

Мандрівка у світ Марії ЗаньковецькоїІмерсивна вистава у Театрі її імені. Не просто вистава — це подорож у часі.14 локацій, 2 години, невеликі групи по 20 людей, й особлива зустріч з Легендою української сцени. Ви пройдете за лаштунки театру, побачите невідомі глядачеві прóстори й проживете історію Марії так, ніби поруч із нею – актрисою та людиною. Кожна група стартує у свій час кожних 10 хвилин — кількість місць обмежена. Звертаємо вашу увагу: протягом вистави ви будете змінювати локації, і лише окремі сцени матимуть сидячі місця. Лише непересічна людина може змінити свою долю, Марія була саме такою. Її історія розпочалася як і безліч інших: збіднілий шляхетний рід, помірна на той час освіта, очікування рятівної шлюбної угоди, залюбленість театром (трапляються такі забаганки у молодих дівчат), врешті – вдале заміжжя. Й тут оповідь «ламається». Чоловік оплатив її дорогу Гельсінгфорс-Єлисаветград , як пізніше виявилося, в один кінець і вона стала актрисою професійного українського театру, вийшовши на сцену у 1882 році поряд з Миколою Садовським. Стала зіркою майже відразу, бо просто нею була. Однак, її зліт був зумовлений не лише талантом – як може видатися, на перший погляд. Вона вчилася акторству з юності. Аматорська сцена та сімейні театралізовані витівки помножилися на неофіційну артистичну освіту – у пансіоні в Чернігові вона навчалася танців, співу, вправлялась у грі, а у сучасному Гельсінкі брала уроки вокалу при місцевому оперному театрі. Те, що Марію запрошували туди виступати, вже є визнанням професійності її вишколу й добре поставленого голосу мецо-сопрано. Однак «так» вона сказала лише українській сцені й стала однією з тих наших безцінних митців межі 19-20 століття, чий вибір національної ідентичності у бік української визначив можливість формування української нації тоді та розбудову нашої незалежної держави – сьогодні. Український театр корифеїв був найяскравішим та найпрогресивнішим театральним явищем свого часу у межах імперії – це факт, який «затерся» столітнім домінуванням іншої культури на наших землях. Марія Заньковецька, Марко Кропивницький, брати Микола Садовський, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий – втілювали різні творчі колаборації, творили на той час сучасний в естетичному та змістовому сенсі театр, який був одночасно й глибоко національним. Не дивно, що Марію порівнювали з Сарою Бернар чи іншими зірками. Вони були на одному щаблі, різними за технікою гри та культурними особливостями, проте однаково визнаними світом, глядачем, своїми народами. Тож ходімо знайомитися ближче з Марією Заньковецькою – найвідомішою з українських актрис всіх часів, милим янголом-охоронцем нашого театру та вже у 19 столітті – сміливою незалежною жінкою. Нам і зараз є чому у неї повчитися.