Балада про украдене щастя

Все почалося з пісні. Народна балада про Шандаря, його кохану та її чоловіка Николайка, записана 1878 року, свого часу торкнулася Івана Франка й стала основою для одного з найвідоміших його творів. В основі «Украденого щастя» – на перший погляд проста й знайома історія. Він, вона і третій. Кохання, зрада, ревнощі, осуд громади та почуття, які виявляються сильнішими за правила й обставини. Та за цією побутовою драмою приховується значно більше. Тут немає однозначно винних і невинних. Кожен із героїв водночас може бути жертвою і катом – в очах інших, одне для одного і для самого себе. Микола, Анна та Михайло опиняються у замкненому колі почуттів, із якого, здається, неможливо знайти правильний вихід. Минають роки, змінюються покоління й декорації, але людська природа залишається незмінною. Саме тому ця історія звучить так близько й сьогодні. Тепер ми можемо підгледіти за її героями крізь вікна модульного будиночка серед гір – простору, де сімейна злагода сусідить із прихованою тугою, при